Вважається, що ліфт винайшов у 1854 році американець Ілайша Грейвс Отіс. Однак це невірно. Отіс винайшов не ліфт, а пристрій для його зупинки у разі обриву тросів. Він складався з двох встановлених у вертикальній шахті зубчастих рейок та шестерінок, що пересуваються по ним. Коли троси натягуються, ці шестерні вільно обертаються не перешкоджаючи руху кабіни. Проте як тільки напруження тросів слабшало, потужні пружини вмикали гальма, шестерні припиняли рухатись, і кабіна «намертво» стопорилася.

Прообрази ліфту (тросового самопідйомника) з’явились ще у Давньому Римі у I столітті до н. е. Більш пізні згадки про ліфти відносяться до VI (Єгипет), XIII (Франція), XVII (Англія) століть. Сучасні ліфти з паровим, гідравлічним, а згодом і електричним приводом з’явились у зв’язку с розвитком багатоповерхового будівництва у середині XIX століття, коли і розробив свій пристрій Ілайша Отіс.