home | login | register | DMCA | contacts | help | donate |      

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add



4. Прогрес як дослідницьке зусилля череди поколінь

Науковий прогрес пов’язаний, зокрема, не лише із космічним процесом, що пропонує нові предмети людям, які у пасивний спосіб знайомляться із божественним витвором. Він також полягає у інтенсивному дослідницькому зусиллі та рефлексії, що спрямовані на відкриття таємниць природи[558]. Вже за часів античності добре усвідомлювали важливість послідовних зусиль поколінь для прогресу пізнання. Це було аргументом догматичних платоніків, таких, наприклад, як Антіох з Аскалона, який у Ціцерона протистоїть платонікам-пробабілістам:


Якщо перші філософи перед обличчям абсолютно нових предметів справді були як новонароджені та мали сумніви, то чи можемо ми сказати, що нічого не було з’ясовано упродовж століть, внаслідок величезних зусиль, здійснених великими розумами?[559]


Від початку і до кінця «Природних питань» Сенеки звучить заклик до досліджень та відчувається впевненість у їхньому майбутньому успіху. Проте для здійснення прогресу потрібен час, чималий час, зокрема, якщо йдеться про небесні тіла, про комети, які з’являються дуже рідко. Астрономія, каже Сенека, з’явилася лише півтори тисячі років тому, і вона досі невідома багатьом народам. Згідно із Сенекою, ще зовсім недавно відкрили «рух п’яти планет».

Прогрес є повільним колективним витвором людства. Знання примножуються дуже поступово. Це, до речі, мотивує не лише поблажливість, а й визнання Давніх:


Все було новим для тих, хто робив перші спроби […]. Проте, якщо щось було знайдено, то це було зроблено Давніми та отримано від них. Потрібна була велич душі, щоб розсіяти сутінки, що огортали природу, щоб не задовольнятися її спогляданням ззовні, а зануритися у таємниці богів. Саме це сприяло відкриттям та уможливило їх. Потрібно, таким чином, слухати наших попередників із поблажливістю. Ніщо не є досконалим з самого початку[560].


Саме це казатиме також Пліній Старший: якщо ми змінюємо думки наших попередників, то робимо це завдяки їм, адже вони проклали для нас шлях[561]. Однак не потрібно вважати себе вищими за них. Істина не є власністю особи[562]. Прийде й наша черга, нас також критикуватимуть, хоча ми вважаємо, що володіємо істиною:


Прийде час, коли наше незнання якихось очевидних фактів буде дивувати наших наступників[563].


Я виділив курсивом цей текст Сенеки, над яким сучасним мислителям варто було б добре поміркувати. Вони мали би надихатися цією скромністю, зокрема я маю на увазі тих науковців, які вважають «безглуздими» різні наукові помилки Давніх. Хто може бути упевненим, що через два століття не вважатимуть «безглуздими» наукові очевидності, які сьогодні видаються нам безсумнівними? Наукові очевидності, підтверджені медичними успіхами, є лише частковими, а отже відносними баченнями реальності. Навіть лікарі античності, з усіма їхніми хибними, на наш погляд, ідеями, вміли зцілювати хворих завдяки лікам, знайденим за допомогою тваринного інстинкту, що залишається у людини, а також завдяки технік операцій, вироблених внаслідок спостережень чи повторюваних точних експериментів. Останні, втім, як і у випадку сучасних учених, не могли охопити усієї повноти складних аспектів реальності, всіх «таємниць природи», як сказали би Давні.

У Сенеки, таким чином, знаходимо тверде переконання, що зусилля майбутніх поколінь змусять науку прогресувати[564]. Давні залишили нам не лише серйозні відкриття, а, також, проклали шляхи досліджень. Величезне завдання очікує на людей майбутнього. Проте це завдання стоїть не лише перед кількома людьми, воно постає перед усім людством. Життя однієї людини замало для його розв’язання.


Світ був би дуже маленьким, якби не вимагав дослідницьких зусиль усього людства[565].


Саме історія людства постає, таким чином, як тривала ініціація, що поступово передається у спадок.


3.  Прогрес, представлений як поступове розкриття | Покривало Ізіди. Нарис історії ідеї Природи | 5.  Сенека та модерний розвиток ідеї прогресу