home | login | register | DMCA | contacts | help | donate |      

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add

реклама - advertisement



КОПИСТЕНСЬКИЙ І БАЛАБАН


Скрізь в Україні знаходилися люди, що боронили віру своїх предків. Надумав король прибрати до рук найсильнішу православну твердиню — Києво–Печерську Лавру. Відправив про це наказ київському воєводі Костянтину Острозькому. Але той тільки відмахнувся, як від набридливої мухи. Тоді король прислав військо. I що ж? Печерський архімандрит Никифор Тур підняв на оборону київських військовиків, до яких приєдналося чимало добровольців. Спільними зусиллями вони відстояли Лавру та маєтки. Так само було вiдборено Жидичiвський монастир — найбільший з монастирів Волині.

З усіх ієрархів зосталися вірними православ'ю тільки двоє єпископів: Перемиський владика Михайло Копистенський i Львівський Гедеон Балабан. Як пам'ятаємо, останній був серед ініціаторів церковного об'єднання, але у вирішальний час відмовився. I хоч як владці манили його — не погоджувався. За непослух їх обох Собор позбавив кафедр.

У 1607 році Гедеон Балабан помирає, а у 1610 році упокоївся i Михайло Копистенський. Заплакали–затужили люди: Хто ставитиме священників православних? Хто святитиме церкви? Хто нас боронитиме? Он уже в Бересті братство розпустили!..




БРАТСТВА | Історія християнства в Україні | УТИСКИ